Словарь української мови (1924)/жайворонок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жайворонок
Берлін: Українське слово, 1924

Жа́йвор́онок, нка, м. 1) = Жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. МВ. III. 9. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковъ (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.