Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жалити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жалити
Берлін: Українське слово, 1924

Жали́ти, лю́, ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.