Словарь української мови (1924)/жалкуватися

by Борис Грінченко

◀ жалкувати

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жалкуватися

жалливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жалкува́тися, ку́юся, єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. НВолын. у. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. О. 1861. II. 7. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. Макс. (1834), 131. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. МВ. II. 33. От життя моє! жалкується. МВ. II. 43. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде. Н.-Волын. у.