Словарь української мови (1924)/жалля

by Борис Грінченко

◀ жалливий

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жалля

жалнощі ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жа́лля́, ля, с. = Жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.