Словарь української мови (1924)/жало

by Борис Грінченко

◀ жалнощі

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жало

жалоба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жа́ло́, ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. Жа́льце́.