Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жаліб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жаліб
Берлін: Українське слово, 1924

Жа́ліб, лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким. Чуб. V. 238.