Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жарота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жарота
Берлін: Українське слово, 1924

Жаро́та, ти, ж. Жара, зной. Вдень жарота припікала. Мкр. Н. 27. Спасівська жарота. Стор. М. Пр. 1.