Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жахатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жахатися
Берлін: Українське слово, 1924

Жаха́тися, ха́юся, єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Кв. I. 23. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Ном. № 722. Отце жахається, як жид Христа. Ном. № 4371. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. Ном. № 11352. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Св. Л. 37. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь. Чуб. V. 25.