Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жвакувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жвакувати
Берлін: Українське слово, 1924

Жвакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849), 23. 2) = Жва́кати.