Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жданки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жданки
Берлін: Українське слово, 1924

Жданки, ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. II. 133. Жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли. Ном. № 5627.