Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жеб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жеб
Берлін: Українське слово, 1924

Жеб, же́би, сз. 1) = Щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Ном. № 100. Немає злого, жеби на добре не вийшло. Ном. № 4899. 2) Если-бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827.