Словарь української мови (1924)/жебри
Зовнішній вигляд
◀ жебрачка | Словарь української мови Ж жебри |
жебрій ▶ |
|
Же́бри, рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. Піти́ на же́бри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871.