Словарь української мови (1924)/жебри

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жебри
Берлін: Українське слово, 1924

Же́бри, рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. Піти́ на же́бри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871.