Словарь української мови (1924)/жевжик
Зовнішній вигляд
◀ жебрувати | Словарь української мови Ж жевжик |
жевжикувати ▶ |
|
Же́вжик, ка, м. 1) Воробей. 2) Вѣтренникъ, вертопрахъ. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. Жевжичок.