Словарь української мови (1924)/жевріти
| ◀ жеврій | Словарь української мови Ж жевріти |
жеврітися ▶ |
|
Же́вріти, рію, єш, гл. Горѣть безъ пламени, рдѣть. Жар червоним золотом жевріє. Г. Барв. 458. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.
| ◀ жеврій | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жевріти |
жеврітися ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жевріти
Борис Грінченко
1924
Же́вріти, рію, єш, гл. Горѣть безъ пламени, рдѣть. Жар червоним золотом жевріє. Г. Барв. 458. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.