Словарь української мови (1924)/жегнати
| ◀ жегнання | Словарь української мови Ж жегнати |
жегнатися ▶ |
|
Жегна́ти, на́ю, єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.
| ◀ жегнання | Словарь української мови Борис Грінченко Ж жегнати |
жегнатися ▶ |
|
Словарь української мови — Ж
жегнати
Борис Грінченко
1924
Жегна́ти, на́ю, єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.