Словарь української мови (1924)/жеребцювати
| ◀ жеребна | Словарь української мови Ж жеребцювати |
жеребчик ▶ |
|
Жеребцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює. Котл. Ен. IV. 12.