Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жеретій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жеретій
Берлін: Українське слово, 1924

Жереті́й, тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. Жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!