Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жерти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жерти
Берлін: Українське слово, 1924

Же́рти, жеру́, ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.