Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/живило

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
живило
Берлін: Українське слово, 1924

Живи́ло, ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.