Словарь української мови (1924)/живіт
| ◀ живісінько | Словарь української мови Ж живіт |
живіття ▶ |
|
Живі́т, вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. Бере́, хапа́є за живі́т. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. Будь здоро́ва з живото́м! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. Ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. Даруй мене животом. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14. Ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. К животу́ зволити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. I. 134. Ум. Живо́тик, живото́к, живото́чок. Ув. Животи́ще.