Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жилник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жилник
Берлін: Українське слово, 1924

Жи́лник, ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Волын. г. См. Жилавий, жилний.