Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жиляник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жиляник
Берлін: Українське слово, 1924

Жи́ляник, ка, м. Прѣсный коржъ изъ ржаной муки на водѣ, который пекутъ въ первый понедѣльникъ великаго поста. Харьк. и Кіев. г.