Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жлуктити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жлуктити
Берлін: Українське слово, 1924

Жлу́ктити, кчу, тиш, гл. Бучить бѣлье въ жлукті.