Словарь української мови (1924)/жовнір
Зовнішній вигляд
◀ жовни | Словарь української мови Ж жовнір |
жовнірство ▶ |
|
Жовні́р, ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, а я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.