Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жовнір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жовнір
Берлін: Українське слово, 1924

Жовні́р, ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, а я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.