Словарь української мови (1924)/жовтіти

by Борис Грінченко

◀ жовтіський

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жовтіти

жовтішати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жовті́ти, ті́ю, єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. К. Досв. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє. Шевч. 21.