Словарь української мови (1924)/жорілка
Зовнішній вигляд
◀ жоржина | Словарь української мови Ж жорілка |
жорна ▶ |
|
Жорілка, ки, ж. Кружокъ изъ сплетенной лозы, служащій ошейникомъ для телятъ, а также связью на воротахъ. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.