Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жорілка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жорілка
Берлін: Українське слово, 1924

Жорілка, ки, ж. Кружокъ изъ сплетенной лозы, служащій ошейникомъ для телятъ, а также связью на воротахъ. Пора теля узять на жорілку. Сосн. у.