Словарь української мови (1924)/жужмом

by Борис Грінченко

◀ жужмитися

Словарь української мови Борис Грінченко Ж жужмом

жуйка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Жу́жмом, нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. II. 10.