Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/журав

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
журав
Берлін: Українське слово, 1924

Жура́в, ва, м. 1) = Журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = Журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. Жура́вчик.