Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/журашин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
журашин
Берлін: Українське слово, 1924

Жура́ши́н, на, м. = Журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: „Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного“. АД. II. 63.