Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/журіння

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
журіння
Берлін: Українське слово, 1924

Журі́ння, ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.