Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/жіноцтво

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ж
жіноцтво
Берлін: Українське слово, 1924

Жіно́цтво, ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. Кв. I. 138. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.