Словарь української мови (1924)/з'ясирити

by Борис Грінченко

◀ з'язуватися

Словарь української мови Борис Грінченко З з'ясирити

з'яструбіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

З'яси́рити, рю, риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.