Словарь української мови (1924)/заарештувати
Зовнішній вигляд
◀ за | Словарь української мови З заарештувати |
забабити ▶ |
|
Заарештува́ти, ту́ю, єш, гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує. К. Дів. С. 15.