Словарь української мови (1924)/забара
Зовнішній вигляд
◀ забанювати | Словарь української мови З забара |
забарабанити ▶ |
|
Заба́ра, ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. Не в заба́рі. Вскорѣ. Не в забарі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.