Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забарний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забарний
Берлін: Українське слово, 1924

Забарни́й, а́, е́. 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.