Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забаїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забаїти
Берлін: Українське слово, 1924

Заба́їти, ба́ю, їш, гл. Заворожить. Вх. Лем. 414.