Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забигачкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забигачкий
Берлін: Українське слово, 1924

Забига́чкий, а, е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ. Вх. Зн. 17.