Словарь української мови (1924)/заблискати

by Борис Грінченко

◀ заблимати

Словарь української мови Борис Грінченко З заблискати

заблищати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Забли́скати, каю, єш, гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.