Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заблукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заблукати
Берлін: Українське слово, 1924

Заблука́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.