Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забліяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забліяти
Берлін: Українське слово, 1924

Заблі́яти, лі́ю, єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє. Шух. I. 89.