Словарь української мови (1924)/забондарювати
| ◀ заболотний | Словарь української мови З забондарювати |
забондарюватися ▶ |
|
Забондарюва́ти, рю́ю, єш, гл. 1) Начать бочарничать. Мій кум попереду колеса робив, а тепер забондарював. Аф. 2) Заработать бочарствомъ. Забондарював копу, та й є гроші на святки. Аф. 3) Затерять, не возвратить при бондарской работѣ. Се такий бондарь, що як оддаси що, то він і забондарює. Аф.