Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заборозник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заборозник
Берлін: Українське слово, 1924

Заборозе́нник, заборо́зник, ка, м. Часть плуга: каждый изъ клиньевъ, вбиваемыхъ около чересла: забивая ихъ то съ той, то съ другой стороны чересла́, можно поднимать и опускать его или подвигать въ стороны. Чуб. VII. 398.