Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заборотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заборотати
Берлін: Українське слово, 1924

Заборо́тати, таю, єш, гл. Затормошить, сбить съ толку. Ви мене заборотаєте, як будете хапати та з одного, а та з другого боку. Вас багато, а я один. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.