Словарь української мови (1924)/забоцень
Зовнішній вигляд
◀ забости | Словарь української мови З забоцень |
забочитися ▶ |
|
За́боцень, цня, м. Сотъ, кусокъ сотоваго меда. „Давай, діду, меду!“… Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗОЮР. I. 134.