Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забоцень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забоцень
Берлін: Українське слово, 1924

За́боцень, цня, м. Сотъ, кусокъ сотоваго меда. „Давай, діду, меду!“… Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗОЮР. I. 134.