Словарь української мови (1924)/забренькати
| ◀ забреніти | Словарь української мови З забренькати |
забренькнути ▶ |
|
Забре́нькати, каю, єш, гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. I. 154.
| ◀ забреніти | Словарь української мови Борис Грінченко З забренькати |
забренькнути ▶ |
|
Словарь української мови — З
забренькати
Борис Грінченко
1924
Забре́нькати, каю, єш, гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. I. 154.