Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забриндзати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забриндзати
Берлін: Українське слово, 1924

Забри́ндзати, дзаю, єш, гл. = Забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.