Словарь української мови (1924)/забрити
Зовнішній вигляд
◀ забринькати | Словарь української мови З забрити |
забришкати ▶ |
|
Забри́ти, ри́ю, єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили. Чуб. V. 243.