Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забубоніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забубоніти
Берлін: Українське слово, 1924

Забубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.