Словарь української мови (1924)/забудьок

by Борис Грінченко

◀ забудькуватий

Словарь української мови Борис Грінченко З забудьок

забужавіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Забу́дьок, дька, м. 1) Забытый предметъ. Черк. у. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька хто ззість, то все буде забувати. Подол. г. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. Наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742.