Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/забулькотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
забулькотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Забулькота́ти, чу́, чеш, и забулькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Сильно забульчать. Шубовсть у воду! тільки забулькотіло. Харьк. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла у човен. Стор. I. 82.